Головна  Питання з податку на прибуток на гарячій лінії 27.05.2011 року для рекламно-інформаційного бюлетеня „Навігатор”
15:03
Питання з податку на прибуток на гарячій лінії 27.05.2011 року для рекламно-інформаційного бюлетеня „Навігатор”

1.Питання: За якою датою визнаються доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)?

Відповідь Діє з 01.04.2011 Згідно зі п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

 

2.Запитання:  Який порядок оподаткування виплати дивідендів?

Відповідь: Діє з 01.04.2011 Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п.151.1 ст. 151 Податкового кодексу України, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

 Авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:

 - фізичним особам;

- у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів), чи ні;

- інститутами спільного інвестування;

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, то дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню;

 - управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю.

 

3.Запитання: Як оподатковується поворотна фінансова допомога, отримана платником податку на прибуток від платника податку на прибуток на загальних підставах?

Відповідь: Діє з 01.04.2011 Сума поворотної фінансової допомоги, отриманої від платника податку на прибуток на загальній системі оподаткування (сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України) не включається до доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування. У разі якщо платник податку не повертає суму такої отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду, до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

4.Запитання: Як враховуються витрати з придбання консультаційних, інформаційних, аудиторських послуг у резидента?

Відповідь .Діє з 01.04.2011 Відповідно до пп. "г" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, відносяться винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності. Адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, включаються до складу інших витрат, які згідно з п. 138.5 ст. 138 ПКУ визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

5.Запитання Чи включаються до складу витрат витрати на оренду легкових автомобілів, пально-мастильні матеріали для легкових автомобілів, у тому числі орендованих, та їх парковку, стоянку?

Відповідь : Діє з 01.04.2011 Відповідно до пп. "в" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI  витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) належать до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством. Такі витрати у складі інших витрат визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 138.5 ст. 138 ПКУ).

6.Запитання:  В якому розмірі добові витрати включаються до складу витрат платника податку, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування?

Відповідь: Діє з 01.04.2011 Відповідно до пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку. Добові витрати – це витрати на харчування та фінансування власних потреб фізичної особи, що понесені у зв'язку з відрядженням. Зазначені витрати відносяться до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, без документального підтвердження, але для відряджень у межах території України у розмірі не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

7.Запитання Які документи є підтверджуючими для включення до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, сум добових у разі відрядження у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи?

Відповідь: Діє з 01.04.2011 Відповідно до пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, зокрема, витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу. Сума добових визначається в разі відрядження: у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює. За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку. Отже, до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, включаються суми добових у розмірі, не більше встановленої пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ норми, за наявності наказу про відрядження, відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює, а також документів, що підтверджують зв'язок відрядження з господарською діяльністю платника податку.

8.Запитання: Чи застосовується обмеження, визначене пп. 139.1.12 ПКУ, при включенні до складу витрат витрат на відрядження ФО, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, якщо послуги з перевезення, проживання, тощо були надані ФОП, що сплачує ЄП?

Відповідь : Діє з 01.04.2011 Відповідно до пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не включаються до складу витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). Відповідно до пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування враховуються такі витрати як витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат. Зазначені в частині першій цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо. Згідно з п. 1.6 р. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.98 №59, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення з розрахунку вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором, телефоном (крім витрат на телефонні переговори) тощо. З урахуванням викладеного, оскільки документально підтверджені послуги, що надаються під час перебування у відрядженні фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку або є членами керівних органів платника податку, формують витрати платника податку, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, то послуги з перевезення, проживання тощо, надані фізичною особою - підприємцем, що сплачує єдиний податок, не включаються до складу витрат.

9.Запитання Які особливості оподаткування підприємства, основною діяльністю якого є виробництво сільськогоподарської продукції?

Відповідь: Діє з 01.04.2011 Відповідно до ст. 155 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок у порядку і в розмірах, передбачених цим розділом, за підсумками звітного податкового року. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію з податку у строки, визначені законом для річного податкового періоду. Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 ПКУ річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (п. 152.9 ст. 152 ПКУ). Згідно з пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. При цьому підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, суму нарахованого податку зменшують на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Разом з цим, дія абзацу першого ст. 155 ПКУ не поширюється на підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої в річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина й виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки), які оподатковуються в загальному порядку.

10.Питання  Як відображається списання дебіторської заборгованості за відвантажені, але неоплачені товари (роботи, послуги), якщо заборгованість виникла під час перебування на ЄП, а термін позовної давності закінчився під час перебування на загальній системі оподаткування?

Відповідь: Діє з 01.04.2011 Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" об’єктом оподаткування для суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, які сплачують єдиний податок, вважається сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Виходячи з викладеного, оскільки відвантаження платником податку – продавцем товарів (робіт, послуг) відбулось під час перебування на спрощеній системі оподаткування і оплата за такі товари (роботи, послуги) під час перебування на загальній системі оподаткування не отримана, платник податку проведення такої операції не відображає. При визнанні зазначеної заборгованості безнадійною у зв’язку з закінченням терміну позовної давності підстав для коригування доходів та витрат у платника податку немає.

11.Питання: Який порядок оподаткування кредиторської заборгованості за неоплачені товари (роботи, послуги), що залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності?

Відповідь: Діє з 01.04.2011 Відповідно до п.138.4 ст.138 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Прикінцеві положення" ПКУ встановлено, що розділ III ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Отже, вартість придбаних (у тому числі до 01.04.2011), але неоплачених товарів (робіт, послуг) у складі витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, не відображається. Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) будуть враховуватись при визначенні об’єкта оподаткування у разі реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Згідно з абз. "а" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю. Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари (роботи, послуги) залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.

Категорія: Державна податкова адміністрація | Переглядів: 688 | Додав: Адміністратор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]